Українець, який поширював гетьманський рух у США
31 серпня 1883 року в місті Бучач на Тернопільщині народився Осип Тадейович Назарук, громадський і політичний діяч, письменник, публіцист.
Навчався у Львівському та Віденському університетах.
Член управи Української Радикальної партії (1905-1919). Під час Першої світової війни тісно пов’язав свою долю з Українськими січовими стрільцями, ставши їхнім літописцем («Співанки Українських Січових Стрільців», «Слідами Українських Січових Стрільців»). Входив до Української Національної Ради, в урядах УНР керував Головним управлінням преси й пропаганди.
Автор історичних романів «Проти орд Чінгісхана» (1921), «Князь Ярослав Осмомисл» (1920), «Роксоляна» (1930). Про останній із них сам автор писав: «Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони у найтяжчих хвилях свого народу не тратили бодрості духу і були опорою своїх мужів і синів та діяльними одиницями свого народу».
В еміграції зблизився з прихильниками Павла Скоропадського, поширював гетьманський рух у США. У 1928-му повернувся до Львова, але перед загрозою радянського вторгнення виїхав до Польщі.
Помер 31 березня 1940-го в Кракові (Польща).
Сергій ГОРОБЕЦЬ
